РоЗуМ

Цікаво спостерігати за розвитком людини. Спочатку дивишся як людина тягнеться до певної мети, викладає багато сил, часу, умінь. Проте як тільки здобуває свою мету, відразу з’являється нова. І все стартує знову. Але дивним є все це. Людина ніколи не вміє вчасно зупинитись. Потрібно вміти діставати задоволення від того, що вже є, а не від того, що буде. Тоді зникне постійна втома і роздратування. Треба втішатись здобутим, а не жити сподіваннями і мріями про щось ще краще. Хіба можна думати про ще краще, коли і так добре? Звичайно можна, але якщо нема біди, то не бісися з жиру.